Що робити, коли учні масово здають проєкти, зроблені ШІ?

Це питання  сьогодні хвилює багатьох учителів.

     ШІ вже став частиною навчання. Тому питання не в тому, чи користуватимуться ним діти, а в тому, як оцінювати їхню роботу.

Я не забороняю ШІ. Уміння працювати з ним знадобиться дітям. Але важливо розуміти, де закінчується допомога машини й починається власна робота учня.

     Правильне рішення - журнал проєкту.

Це проста таблиця з трьома колонками:

що я зробив;

що запитав у ШІ;

що змінив або додав сам.

     Учень заповнює її протягом роботи. Так вчитель бачить не лише готовий результат, а й сам процес.

     Проєкт здається етапами:

1. План і вибір теми.

2. Чернетка разом із журналом.

3. Готова робота з джерелами та позначками про використання ШІ.

4. Захист на 3–5 хвилин із поясненням власних рішень.

     Що оцінюємо?

      Не просто результат, а те, як дитина працювала з інформацією:

скопіювала відповідь ШІ - на доопрацювання;

використала відповідь майже без змін - 4-6 балів;

перевіряла й доповнювала - 7-9 балів;

критично аналізувала, створювала власне й аргументувала рішення - 10-12 балів.

     Самостійну роботу оцінюємо за звичними критеріями, роботу з ШІ - з урахуванням внеску самого учня.

   Уміння працювати з ШІ важливе, але оцінку отримує людина, а не машина.

ШІ може бути навігатором, але кермо має залишатися в руках учня.