ШІ вже став частиною навчання. Тому питання не в тому, чи
користуватимуться ним діти, а в тому, як оцінювати їхню роботу.
Я не забороняю ШІ. Уміння працювати з
ним знадобиться дітям. Але важливо розуміти, де закінчується допомога машини й
починається власна робота учня.
Правильне рішення -
журнал
проєкту.
Це проста таблиця з трьома колонками:
що я зробив;
що запитав у ШІ;
що змінив або додав
сам.
Учень заповнює її протягом роботи. Так вчитель бачить не лише готовий
результат, а й сам процес.
Проєкт здається етапами:
1. План і вибір теми.
2. Чернетка разом із журналом.
3. Готова робота з джерелами та
позначками про використання ШІ.
4. Захист на 3–5 хвилин із поясненням
власних рішень.
Що оцінюємо?
Не просто результат, а те, як дитина працювала з інформацією:
скопіювала відповідь
ШІ - на доопрацювання;
використала відповідь
майже без змін - 4-6 балів;
перевіряла й
доповнювала - 7-9 балів;
критично аналізувала,
створювала власне й аргументувала рішення - 10-12 балів.
Самостійну роботу оцінюємо за звичними критеріями, роботу з ШІ - з
урахуванням внеску самого учня.
Уміння працювати з ШІ важливе, але оцінку отримує людина, а не машина.
ШІ може бути навігатором, але кермо має залишатися в руках учня.
