Природознавство і музика

         Здавалося б, звичні для нас речі, до яких ми вже настільки привикли, що не задумуємося над їх походженням і корінням, містять цікаві загадки, інколи неочікувані й неперебачливі. Зв'язок між подекуди, здавалося б, несумісними голузями суспільного життя заставляє по іншому подивитися на вивчення хімії, фізики чи математики.  По сучасному в педагогіці це тепер називається STEAM-освіта. Знати, вміти, використати й застосувати вміння базових наук у будь-якій галузі суспільного життя - колись це носило назву "загальна освіченіст, культура, висока ерудованість чи інтелегентність". Саме тому молода людина, яка ставить перед собою мету досягти в житті певного успіху, має бути всебічно розвинутою, освіченою, інформованою. 

       Вдаюся до спроби переконати вас, що між природознавчими науками і музикою теж є міцний та глибокий зв'язок.

          Що насправді означають ноти?  Чи замислювалися ви коли-небудь про те, хто придумав нотну грамоту і чому саме До-ре-мі-фа-сіль-ля-сі, і що взагалі означають ці букви?

           Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретінський (Гвідо д''Ареццо), що жив в 990-1160 роки нашої ери. Як і все прекрасне в ті часи, нотна грамота зародилася поблизу Флоренції. Гвідо був учителем музики і хорового церковного співу при різних храмах, він багато подорожував по Італії, зустрічався в Римі з Папою Іоанном XIX і багато працював над створенням музичної грамоти, яка стала б загальноприйнятою.

Одного разу, намагаючись придумати більш легкий спосіб заучування незнайомих мелодій для піснеспіву, Гвідо придумав систему сольмизації на основі акровірша молитви до Іоанна Хрестителя:

UT queant laxis

REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes

           (В перекладі з латинської:"Щоб слуги твої голосами своїми змогли оспівати чудово діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанн"). Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, їх зручно співати. Склад ut - закритий і проспівати його як усі неможливо. Тому назва першої ноти октави, ut в 16 столітті замінили на do (швидше за все, від латинського слова Dominus - Господь).

          Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:

Do - Dominus - Господь;

Re - rerum - матерія;

Mi - miraculum - диво;

Fa - familias рlanetarium - сім'я планет, тобто сонячна система;

Sol - solis - Сонце;

La - lactea via - Чумацький шлях;

Si - siderae - небеса.

   Завдяки авторитету Гвідо латинська літерна нотація утвердилася як загальноприйнята в західній Європі і зберігається до наших днів.

       Крім усього іншого, Гвідо належить і величезна заслуга в прогресі письмової частини нотної грамоти. Під час виступу хору, Гвідо для вказівки нот використовував свою ліву руку: згинаючи суглоби пальців він вказував, яку ноту брати в той чи інший час.

        Надалі, Гвідо почав відзначати звуки нотами (від латинського слова nota - знак). Ноти, заштриховані квадратики, розміщувалися на нотному стані, що складається з чотирьох паралельних ліній. Зараз цих ліній п'ять, і ноти зображують кругом, а не квадратом, але принцип, введений Гвідо, залишився без змін.