Педрада в Заліщицькій гімназії обговорила проблеми впровадження STEM-освіти

Засідання педагогічної ради гімназії

по впровадженню STEM-освіти

         Ідея STEM-освіти не є новою для проблеми навчання школярів. Адже всі ми не перший рік працюємо над впровадженням проблемного навчання, комунікативного засвоєння знань, ставимо собі за мету так навчати дітей, щоб вони могли теоретичні знання використовувати при вирішення практичних завдань. Але все це – дещо обмежене коло проблем школи майбутнього. 

       У Заліщицькій державній гімназії 11 січня 2018 року відбулося засідання педагогічної ради, на якому обговорено питання впровадження STEM-освіти у нашому навчальному закладі.

         В рамках обговорення питання виступила із своєми міркуваннями з даної проблеми, поділилася з колегами напрацюваннями вчителів-природничноків. 

Після заняття у вебінарі Інтерактивної школи творчого вчителя (осінній сесії 2017 року), після якого я отримала відповідний сертифікат та, особливо, ставши разом із директором гімназії Войчишин О.Д. у грудні 2017 року учасницею науково-практичного семінару “Нова українська школа: основи навчально-дослідницької діяльності” на базі ТОКІППО, я зрозуміла, що такі принципи навчання мають бути в інструментарії кожного сучасного вчителя.
         Річ в тому, що діти, яких ми навчаємо сьогодні, кардинально відрізняються від наших учнів 15-річної давності. Це – покоління Z, яке з самого народження на «ти» з технічними засобами. Нашим учням не потрібні просто сума знань чи пояснення алгоритму розв’язування задач. Наше завдання полягає в іншому:

-         Навчити дитину самостійно знаходити необхідну наукову інформацію;

-         Навчити учня аналізувати отриману інформацію та розвивати її;

-    Програмувати діяльність молодої людини, що передбачає творчий підхід,  на отримання довготривалого   очікуваного    результату.

          Власне тому вчителям слід не просто підстосовуватись під учня (це – як бігти за поїздом, щоб догнати його на кінцевій станції). Як би парадоксально це не звучало, але нам треба постійно вчитися, щоб випереджувати запитання, які нам поставлять учні під час уроків. Вони знають зараз значно більше ніж я, скажімо, в інформатиці, техніці, програмуванні. Однак ці знання потребують систематизації, конкретизації, наукового пояснення – ось яка роль вчителя.

          STEM-освіта передбачає здобуття учнями освітніх навичок (я спеціально не вжила слова знань), які дадуть можливість їм реалізувати себе в майбутньому житті (наука, техніка, економіка, математика, загальна ерудиція, суспільна адаптація, духовне та фізичне здоровя).

           Саме тому вже зараз, навчаючи учнів у гімназії, прикладаю зусиль, щоб вони не просто вивчали ту чи іншу тему, а розуміли її роль у науковому пізнанні світу, вміли практично застосувати знання в нестандартних ситуаціях, розвивали отримані навички, висували власні припущення й гіпотези, розробляли теми творчих проектів, презентували свої ідеї й розробки, готуючи реферати наукового товариства «Пошук».

          Звичайно, що кожен урок з STEM-проектами бути не може. Однак, якщо є така можливість, елементи творчого дослідження, проблемного навчання завжди включаю в урок. Ви маєте можливість ознайомитись з такими уроками (вчителі-хіміки зняли відео фрагменти своїх уроків у І семестрі), було проведено день науки хімії, який спонукав гімназистів до виконання власних і скажу вам непростих дослідів, підготовки цікавих досліджень, вікторини. Учень 5-А класу Сорока Ілля, готуючи навчальний проект про мило, виконав практичну роботу, виготовивши в домашніх умовах мила з різними добавками (захист роботи буде проведено у ІІ семестрі). Учениці 5-Б класу Дороніна Анастасія та Розновська Юля готують творчу роботу про способи добування нафти у західних регіонах України на початку ХХ століття, розширюючи своє дослідження з географією, хімією, літературою, економікою, історією.

          Важливим є те, щоб освітній простір, у якому перебуває постійно учень, не був розрізненим з окремих навчальних предметів, які необхідно вивчати у школі, а являв собою пазли однієї великої спільної картини. Тільки тоді він буде цікавим і, саме головне – потрібним дитині.

           Ось чому під час засідання методобєднання вчителів природничих дисциплін було висловлено побажання проведення спільних, т.з. «природничих» заходів, що нестимуть повну, ґрунтовну, максимально науково насичену інформацію. Такими можуть стати, скажімо, уже поширені наукові пікніки, екологічні тренди, конференції з вивчення окремих проблем у комплексному вимірі, тощо.