Пам’яті полеглого воїна, випускника гімназії Михайла Підгребі

Мама хоронить сина…

     Мама хоронить сина…

Рідну кровиночку… Плаче небога.

Не в землю сиру хоронить:

Смиренно передає до Бога. 

     Біль не сказати просто словами,

Сльозами не змити у цю годину.

Чи  можна забрати горе від мами,

Що птахою припадає до домовини?!

     Героєм загинув, мужньо боровся

Із ворогами своєї Вкраїни.

Боже, дай щоб втрата оця - не марна,

Як полягли син її й побратими.

     Скільки синів вже злетіло в небо!

Вірю: навідають рідну домівку

Журавликом, хмаркою а чи метеликом…

Пам’ять про них хай буде довіку!

                                                   (09.07.2025 р. )