Вірш, народжений у день не-ювілею

                                         Летять роки…

Стрімким потоком, як ріка із гір,

Летять роки невпинно й невблаганно.

Та кожен з них – то щедрий Бога твір,

Дарований мені від тата і від мами.

            Було усе: події, люди, дати,

            Щасливі миті і сумні часи.

            За все «спасибі» долі слід сказати.

             Не повторяються на жаль уже вони.

Дивлюсь вперед – з надією в хороше,

І вгору – з вірою у Божу благодать.

Хай будуть весни ще і снігові пороші,

І літа цвіт й осінній листопад…

09.11.2020 р.  Н.Сопилюк