Поетичне слово про Вченого-хіміка

      В процесі підготовки до уроків у 8 класі про періодичну систему хімічних елементів та життя і діяльність Д.І.Менделєєва стикнулася із парадоксом: є вірші про вченого російською мовою, на українській мові гарних поетичних рядків не знайшла. Тож поповнюю прогалину власними віршованими рядками, які використовую під час проведення уроку-конференції як узагальнення теми.

Дмитро Іванович Менделєєв

(вірш-узагальнення уроку-конференції «100 цікавих фактів із життя та значення ПСХЕ»

Він був ученим від природи,

Від Бога дар йому дано;

Таланту й знань стократ примножив,

Тож на Землі не марно прОжив –

ЗалИшив нам знання й уміння,

А головне – це розуміння

Хімічних елементів тайни:

В систему їх впорядкував

Й прийдешнім поколінням дав.

Був хімік, фізик і технолог,

 «Шпигун» (в лапках) ще й інженер,

Дизайнер, агроном, історик,

Шахіст, учитель, ще й гурман;

Він винайшов бездимний порох,

Вугілля газифікував.

Відкрив на той час невідомі

Аеростат, цемент, віскозу,

Басейн, "горілку", криголам.

Любив займатись картонажем –

Валізи сам виготовляв.

Досліджував, творив, шукав

І все лишив у спадок нам!

Був творчим, експериментував.

Добивсь всього в житті чимАлого,

Багато сам подорожував,

Не був байдужим – працював,

Книжки й підручники писав

Ось успіху його суттєве правило!

А ще - традиційні сенкани на цю ж тему: 

Учений

Талановитий, непересічний:

Досліджував, експериментував, винаходив,

Відкрив періодичну систему хімічних елементів –

Менделєєв